Могут ли посадить за кредиты за неуплату украина

Добрый день, подскажите есть ли уголовная ответственность за невыплату кредита банку по Статья 192, или это просто запугивание со стороны банка?

Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою

Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства — караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах,- караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Потерпілим від злочину може бути як власник, так і законний володілець майна — юридична (державна організація, комерційне підприємство тощо) чи фізична особа.
З об’єктивної сторони цей злочин полягає в отриманні винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. За способом вчинення цей злочин є близьким до шахрайства. Однак, на відміну від шахрайства, при його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна із фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові чи законному володільцю. Способами вчинення злочину є обман та зловживання довірою. За своїм змістом обман та зловживання довірою як способи вчинення цього злочину аналогічні обману та зловживанню довірою при шахрайстві. Про їх поняття див. коментар до ст. 191. Заподіянням майнової шкоди, відповідальність за яке передбачена ст. 192, охоплюються випадки; 1) незаконного використання чужого майна чи грошових коштів (самовільне всупереч укладеній угоді чи досягнутій домовленості безоплатне використання транспортних засобів чи інших предметів; нецільове використання коштів чи майна іншого власника, отриманих на законних підставах (як попередню оплату за товар чи фінансування певного проекту, орендування приміщень, у т.ч. і житла, або іншого майна, наданого винному його власником чи законним володільцем на зберігання чи залишеного під нагляд, тощо), в результаті чого потерпіла сторона, будучи позбавленою можливості використовувати майно чи кошти у власних інтересах, зазнає майнової шкоди у формі упущеної вигоди; 2) неправомірного неповернення чи несвоєчасного повернення власнику майна чи грошових коштів, що позбавляє власника можливості використовувати їх за власним розсудом і отримати певний дохід; 3) ухилення від сплати обов’язкових платежів (перекручування умов договору купівлі-продажу з метою зменшення розміру мита, Користування пільгами (на оплату житла, електричної енергії чи газу, на проїзд тощо)), в результаті чого держава не отримує належних грошових надходжень. Не утворює складу цього злочину ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування. Такі дії за наявності для того підстав слід розглядати як злочин у сфері господарської діяльності і кваліфікувати за ст. 212; 4) отримання майна чи грошових коштів (кредитів, позик, субсидій та інших соціальних виплат, придбання нерухомості або іншого майна тощо) з використанням при цьому пільг, на які винна особа не мала права (наприклад, отримання безвідсоткової позики, яка надається певним категоріям громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи; отримання позики для будівництва чи придбання дачних будинків, яка передбачена для ветеранів праці; безоплатне придбання медикаментів чи придбання з 50%-ю знижкою їх вартості, що передбачено для певних категорій громадян);

За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст. 192, є матеріальним. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є настання в результаті його вчинення значної майнової шкоди. Згідно з приміткою до ст. 192, майнова шкода, заподіяна шляхом обману або зловживання довірою, визнається значною, якщо вона у п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Особливістю суспільно небезпечних наслідків цього злочину є те, що майнову шкоду становлять не лише прямі збитки (витрати) власника майна, а й не одержані власником кошти. За вказаною ознакою цей злочин відрізняється від інших корисливих злочинів проти власності, при вчиненні яких завжди має місце пряма дійсна матеріальна шкода, пов’язана із фактичним зменшенням майнового фонду власника в результаті вилучення з нього майна. Злочин, передбачений ст. 192, вважається закінченим з моменту спричинення зазначеної майнової шкоди певному суб’єкту власності. 3. Суб’єктом злочину можуть бути як приватна особа, так і працівник підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які досягли 16-річного віку. Вчинення такого діяння службовою особою слід кваліфікувати тільки за ст. 364. 4. З суб’єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

90% случаев не погашения задолженности это гражданско-правовые отношения, а не уголовное правонарушение, но теоретически возможно и привлечение по ст.192, все зависит от обстоятельств

Многие должники по кредиту, которые не в состоянии выплатить установленную денежную сумму, зачастую подвергаются жесткому психологическому прессингу со стороны банковских работников и коллекторских организаций, которые применяют методу воздействия и давления в виде угроз посадить задолжника в тюрьму и привлечь его к уголовной ответственности. В данной ситуации подавляющее большинство граждан, которые не в состоянии выплатить кредит, оказываются в состоянии повышенной тревожности и испытывают чувство страха, что заставляет их влезать в еще большие долги и перезанимать крупные денежные суммы. И зря.

Если вы из состояния добросовестного плательщика перешли в категорию злостных неплательщиков и банковские работники угрожают вам тюремным заключением – не отчаивайтесь! Всегда помните о том, что законодательство нашей страны предусмотрело подобного рода правовые ситуации и в УК Украины четко оговорен тот факт, что к уголовной ответственности привлекаются только те должники по кредиту, которые осуществили злонамеренное деяние в виде мошеннического действия с целью неуплаты кредита банку. Иными словами, банк должен доказать, что должник изначально не собирался вносить деньги на погашение кредита и понес в связи с этим существенные материальные убытки. В том же случае, если вышеуказанный должник хотя бы раз вносил платеж по заключенному кредитному договору, такую меру, как лишение свободы к нему суд применить не вправе.

Вы должны хорошо понимать тот факт, что в случае возникновения проблем с выплатой кредита необходимо как можно раньше обратиться к кредитному адвокату, который сможет защитить ваши права и интересы в суде. Чем раньше обратиться по данному вопросу к указанному специалисту, тем безболезненней, легче и быстрее пройдет процедура решения с банком проблем, связанные с выдачей кредита.

Наша юридическая компания готова предоставить вам грамотного и опытного кредитного адвоката, который поможет вам избежать уголовной ответственности по причине невыплаты кредита банку, а также сохранить залоговое имущество у своего непосредственного хозяина.

Доброе время суток.
Уважаемые юристы ответьте пожалуйсто на два вопроса:

1. Могут ли судебные исполнители для оплаты долга по невыплаченому кредиту как-то использовать собственность должника, коей является часть квартиры, при условии, что собственниками этой квартиры являются еще трое родственников, и что иного жилья у должника нет.

2. Возможен ли бесконечный рост долга по кредиту, за счет процентов, штрафов и пени, при условии его невыплаты, и если нет, то каким сроком этот рост ограничен.

По возможности подкрепляйте свой ответ статьями законодательства Украины.
Заранее благодарен.

Зверніть увагу фахівців до свого питання, присвоївши йому статус

Розміщення питання вище за інших протягом 48 годин
Збільшення переглядів в 4-20 разів
Найшвидший спосіб збільшити відгук

Детальніше про послугу

Оберіть зручний для Вас спрособ оплати:

Банківська карта (12 грн)

Для присвоєння питання статусу відправте SMS з текстом 91505+13628 на номер 3161 – вартість 12,5 грн з урахуванням ПДВ. Додатково утримується збір до Пенсійного фонду у розмірі 7,5% від вартості послуги без урахування ПДВ. Для отримання послуги необхідно відправити 1 SMS.

Звернути стягнення на єдине житло боржника можливо, але за двох умов:

1) розмір заборгованості по виконавчому провадженню перевищує 10 мінімальних заробітних плат (ч.7 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження») — станом на лютий 2012 року це 10730 грн.

2) у боржника недостатньо коштів чи рухомого майна для погашення заборгованості (ч.1 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Якщо частка боржника у квартирі не визначена (спільна сумісна власність), то ця частка визначається судом за поданням державного виконавця (ч.6 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», ч.1 ст.379 ЦПК України).

За загальним правилом, зобов’язання по кредитному договору припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Належним виконанням кредитного договору з боку боржника являється повне фактичне погашення заборгованості.

Таким чином, якщо боржник не погашає заборгованість по кредиту, а банк своєчасно (не пропускаючи строк позовної давності) звертається до суду, то проценти, штраф і пеня можуть нараховуватись по суті безкінечно.

______________________________
Закон України «Про виконавче провадження»
Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника
. 7. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Стаття 63. Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи
. 1. Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника
. 6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Цивільний процесуальний кодекс України
Стаття 379. Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
. 1. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.
. 2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Цивільний кодекс України
Стаття 599. Припинення зобов’язання виконанням
. 1. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 605. Припинення зобов’язання прощенням боргу
. 1. Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.